### Міжнародна федерація дзюдо повертає російським атлетам право на прапор і гімн: реакція України та глобальний контекст
Нещодавнє рішення Міжнародної федерації дзюдо (IJF) про відновлення права російським дзюдоїстам змагатися під національним прапором Росії та з використанням гімну викликало справжній резонанс у світі спорту. Це сталося на тлі триваючих дискусій щодо санкцій проти російських спортсменів через агресію в Україні. Давайте розберемося, що саме відбулося, чому це важливо і як відреагувала українська сторона.
Спочатку трохи передісторії. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, IJF, як і багато інших спортивних організацій, запровадила обмеження для російських і білоруських атлетів. Вони могли брати участь у змаганнях лише як нейтральні спортсмени – без прапора, гімну чи будь-яких національних символів. Це було частиною ширших санкцій від МОК (Міжнародного олімпійського комітету), спрямованих на ізоляцію Росії в спортивному світі. Проте IJF завжди займала дещо м’якшу позицію порівняно з іншими федераціями, аргументуючи це принципами “спорту поза політикою” та необхідністю зберегти глобальну конкуренцію в дзюдо.
За останньою інформацією з офіційного сайту IJF та звітів спортивних видань, таких як Inside the Games та Reuters, федерація офіційно відновила повні права для російських дзюдоїстів на турнірах під її егідою. Це рішення було ухвалене після ретельної перевірки атлетів на відсутність зв’язків з військовими структурами чи пропагандою війни. Тепер росіяни можуть виступати з триколором і чути свій гімн у разі перемоги. IJF пояснює це як крок до “справедливості” та “єдності дзюдо як сім’ї”, посилаючись на те, що багато російських спортсменів не підтримують політику свого уряду. Варто зазначити, що це не стосується всіх видів спорту – МОК досі рекомендує нейтральний статус для Олімпіади-2024 у Парижі, але IJF, як незалежна федерація, має право на власні правила.
Ця новина одразу ж спровокувала гостру реакцію з боку Федерації дзюдо України (ФДУ). Українські чиновники та спортсмени висловили обурення, вважаючи таке рішення передчасним і несправедливим на фоні триваючої війни. У офіційній заяві ФДУ йдеться про те, що дозвіл на російські символи “ігнорує біль і страждання українських атлетів, багато з яких втратили домівки, тренувальні бази чи навіть близьких через агресію”. Федерація пообіцяла “захищати інтереси своїх спортсменів усіма можливими способами”, включаючи можливий бойкот спільних турнірів або звернення до МОК за переглядом політики. Наприклад, українські дзюдоїсти, такі як Дар’я Білодід чи Георгій Зантарая, вже публічно висловилися проти, підкреслюючи, що змагатися поряд з росіянами під їхнім прапором – це не про спорт, а про нормалізацію агресії.
Експерти в галузі спортивного права та етики розділилися в думках. З одного боку, прихильники рішення IJF, як президент федерації Маріус Візер, аргументують, що спорт повинен об’єднувати, а не розділяти, і що індивідуальні атлети не несуть відповідальності за дії уряду. З іншого – критики, включаючи представників антидопінгових агенцій і правозахисників, бачать у цьому небезпечний прецедент, який може послабити глобальні санкції. “Якщо дзюдо дозволяє прапори, чому не футбол чи легка атлетика?” – запитує один з аналітиків у коментарі для BBC Sport.
На практиці це рішення може вплинути на майбутні турніри, наприклад, на Чемпіонат світу з дзюдо 2024 року. Українські атлети опиняються в
