### Розгромна поразка збірної України від Франції: уроки товариського матчу 2020 року
Як футбольний аналітик з багаторічним досвідом спостереження за європейським футболом, я завжди намагаюся розбирати матчі не просто за рахунком, а з огляду на контекст, тактику та наслідки. Один з таких болючих епізодів для українських фанатів стався 7 жовтня 2020 року, коли збірна України зазнала нищівної поразки від Франції в товариському поєдинку на “Стад де Франс” у Парижі. Рахунок 7:1 на користь “триколірних” став справжнім шоком, але давайте розберемося, що ж відбулося, чому так сталося і які висновки можна зробити.
Спочатку трохи про фон. Це був товариський матч, організований в рамках підготовки до офіційних турнірів, зокрема до Євро-2020 (яке зрештою перенесли на 2021 рік через пандемію). Збірна України під керівництвом Андрія Шевченка на той момент була на підйомі: ми успішно виступали в Лізі націй і мали амбіції на континентальному рівні. Франція ж, як чинні чемпіони світу 2018 року, виставила практично основний склад з зірками на кшталт Кіліана Мбаппе, Олів’є Жиру та Едуардо Камавінги. Українці ж зіткнулися з кадровими проблемами – через травми та COVID-19 відсутні були ключові гравці, зокрема Андрій Ярмоленко, Руслан Маліновський і Олександр Зінченко. У підсумку, Шевченко змушений був випустити молодь і резервістів, що стало фатальним.
Матч почався не так уже й погано для “синьо-жовтих”. Україна трималася перші хвилини, але вже на 9-й хвилині Камавінга відкрив рахунок потужним ударом. Далі пішов справжній розгром: Жиру оформив дубль (з пенальті та головою), Бен Єддер, Толісо, Мбаппе та Грізманн додали свої голи. Єдиний м’яч престижу для України забив Віктор Циганков на 53-й хвилині, але це не врятувало ситуацію. Французи домінували в усіх аспектах – володіння м’ячем перевищувало 70%, вони завдали понад 20 ударів по воротах Георгія Бущана, який, до речі, дебютував у тому матчі і пропустив сім голів, але важко звинувачувати лише його.
Чому ж такий розгром? По-перше, різниця в класі: Франція – це топ-збірна з глибиною складу, де навіть резервісти грають у провідних клубах Європи. Україна ж вийшла з імпровізованим складом, без лідерів атаки. По-друге, тактичні прорахунки: Шевченко обрав формацію 4-3-3, але оборона не витримувала тиску, а контратаки не спрацьовували через брак швидкості. По-третє, психологічний фактор – після швидких голів команда “попливла”, що типово для матчів проти грандів.
Ця поразка стала найважчою в історії збірної України (перевершивши попередній антирекорд 0:6 від Іспанії в 2006-му). Але, як не дивно, вона пішла на користь. Шевченко використав її для мотивації, і вже через місяць Україна обіграла Швейцарію в Лізі націй. З часом збірна вийшла на Євро-2020, де дійшла до чвертьфіналу – найкращий результат в історії. Це нагадування, що товариські матчі – це лабораторія, де тестують ідеї, а не привід для паніки.
Сьогодні, дивлячись назад, цей матч вчить: кадрова глибина – ключ до успіху. Під керівництвом нового тренера Сергія Реброва Україна продовжує будувати команду, фокусуючись на молоді з “Шахтаря” та “Динамо”, а також легіонерах з Європи. Якщо ви фанат,