### Міжнародна федерація дзюдо повернула росіянам право на прапор і гімн: Україна протестує і обіцяє боротися за своїх спортсменів
Міжнародна федерація дзюдо (IJF) нещодавно прийняла рішення, яке сколихнуло спортивний світ: російським і білоруським спортсменам дозволили змагатися на міжнародних турнірах під своїми національними прапорами та з виконанням гімнів. Це сталося після тривалої заборони, запровадженої через повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Федерація аргументує свій крок прагненням до “інклюзивності” та поверненням до нормального спортивного життя, але це рішення вже викликало гостру реакцію, особливо з боку України.
Згідно з офіційною заявою IJF, опублікованою на їхньому сайті, російські та білоруські дзюдоїсти можуть тепер виступати не як нейтральні атлети, а з повним використанням національної символіки. Це стосується як індивідуальних, так і командних змагань. IJF підкреслює, що таке відновлення прав відбулося після “ретельної перевірки” спортсменів на відсутність зв’язків з військовими структурами чи пропагандою війни. Проте критики, включаючи експертів з міжнародного спортивного права, вважають це рішення передчасним і таким, що ігнорує поточну геополітичну реальність.
Українська федерація дзюдо (ФДУ) відреагувала миттєво і жорстко. У своїй офіційній заяві президент ФДУ Михайло Родушин засудив крок IJF як “зраду принципам справедливості та солідарності”. “Ми не можемо миритися з тим, що агресор повертається на спортивну арену з прапором, під яким триває війна проти нашої країни”, – заявив він. Федерація пообіцяла “захищати інтереси українських атлетів усіма доступними засобами”, включаючи можливий бойкот турнірів, де візьмуть участь росіяни, або звернення до Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та інших інстанцій.
Ця ситуація не нова для світу спорту. Після заборони в 2022 році росіяни змагалися як “нейтральні” атлети без прапорів і гімнів, але IJF поступово пом’якшувала обмеження. Наприклад, у березні 2023 року федерація дозволила їхню участь у змаганнях, а тепер пішла далі, відновивши національну символіку. Експерти, як-от спортивний юрист Анна Кравченко з Києва, зазначають, що це може створити прецедент для інших федерацій, але також ризикує спричинити розкол у дзюдо-спільноті. “Спорт повинен бути поза політикою, але не ігнорувати злочини проти людяності”, – коментує вона.
Поки що реакція від інших країн неоднозначна. Деякі європейські федерації, як польська чи британська, висловили солідарність з Україною, але глобально IJF тримає курс на інтеграцію. Для українських дзюдоїстів, які вже переживали психологічний тиск від змагань з росіянами, це новий виклик. Федерація обіцяє не лише протести, а й юридичну боротьбу, щоб забезпечити безпеку та справедливість для своїх спортсменів.
Чи призведе це до ширшого бойкоту чи змін у політиці IJF – покаже час. Але одне ясно: війна в Україні продовжує відлунювати в спортивних залах світу, нагадуючи, що спорт і політика часто перетинаються, попри всі зусилля їх розділити.